запалювати

запалювати
-юю, -юєш, недок., запали́ти, -палю́, -па́лиш, док., перех.
1) Викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким-небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). || Засвічувати.
2) чим, перен. Захоплювати кого-небудь якоюсь ідеєю, власним прикладом і т. ін., викликати у кого-небудь запал, поривання до чогось. || на що. Спонукати, надихати кого-небудь до якихось дій.
3) перен. Викликати яке-небудь сильне почуття.
4) перен. Викликати появу на чому-небудь блиску, сяйва. || Зробити червоним унаслідок хвилювання і т. ін.
5) тільки док., безос. Пошкодити зерно на стеблі в час посухи чи суховіїв.
6) мед. Викликати запалення якого-небудь органу або частини тіла.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "запалювати" в других словарях:

  • запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… …   Словник синонімів української мови

  • запалювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • засвічувати — засвітити (запалювати що н., щоб викликати світіння), світити, запалювати, запалити, розсвічувати, розсвітити …   Словник синонімів української мови

  • антигризутність — ності, ж. Властивість запобіжників вибухових речовин, що характеризується їх пониженою здатністю запалювати газоповітряні суміші під час вибухових робіт у шахтах …   Український тлумачний словник

  • живити — живлю/, жи/виш; мн. жи/влять; недок., перех. 1) Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. || розм. Забезпечувати кого небудь продуктами харчування. 2) Постачати, забезпечувати чим небудь необхідним для нормальної дії. 3)… …   Український тлумачний словник

  • закурювати — юю, юєш і рідко закуря/ти, я/ю, я/єш, недок., закури/ти, урю/, у/риш, док. 1) перех. Покривати пилом, запорошувати. 2) перех. Покривати кіптявою. || Закопчувати, коптити. 3) перех. і без додатка. Запалювати (люльку, цигарку і т. ін.). 4) тільки… …   Український тлумачний словник

  • запалити — I див. запалювати. II палю/, па/лиш, док., перех., вет. Напоївши гарячого від утоми коня, застудити, викликати в нього запал (див. запал III) …   Український тлумачний словник

  • запалюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до запалювати 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • запалювання — я, с. 1) Дія за знач. запалювати 1), 2). 2) спец. Пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння …   Український тлумачний словник

  • запалюватися — ююся, юєшся, недок., запали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) Починати горіти, спалахувати полум ям; загорятися. || Починати сяяти, світитися. || Починати рожевіти (про небо). || Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). 2) перен. Дуже… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»